Фізико-хімічні властивості зернового (органічного) пилу

Пил - це сукупність дрібних твердих часток, здатних перебувати в повітрі у зваженому стані. Розміри цих часток у більшості випадків лежать у діапазоні від 1 мм до сотих часток мікрона. При розподілі в повітрі пилових часток утвориться пилоповітряна суміш - аерозоль. При осіданні часток на поверхні утворюється шар пилу - аерогель.

Основні фізико-хімічні характеристики пилу - хімічна й дисперсна сполука, форма часток, питома поверхня, щільність, об'ємна щільність, теплопровідність, теплоємність, вологість, гігроскопічність, електризуємість, рухливість, злипаємість, адсорбційна здатність, показники пожежонебезпеки.

Здатність переходити у зважений стан і швидкість осідання часток у нерухомому повітрі залежать від їхнього розміру й щільності. Швидкість падіння окремих часток різних розмірів і щільності в спокійному повітрі змінюється від часток міліметра до декількох метрів у секунду.

Для органічного пилу гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони - 4мг/м3. Аерозолі утворюють вибухонебезпечні суміші При дисперсності аерозолю менше 100 мкм нижня концентраційна межа поширення полум'я становить 10-35г/м3.